— Так, Лілі.
— Хочеш її потримати?
— Не знаю. Я незграба.
Лілі на це не купиться.
— Усе в тебе вийде.
Керує мною. Точнісінько, як мати.
Я підходжу до ліжка, і вона дає мені дитину, обережно кладе крихітну голівку на згин мого ліктя. Я дивлюся на неї з почуттям, близьким до благоговіння.
— Ми назвали її Майєю, — каже Лілі.
Я киваю, бо відповісти не можу.
Майя (моя Майя, стара Майя) та я, ми багато бачили, як помирають люди. Ми часто говорили про те, що мертве є мертвим. Це все, зазвичай, говорила вона. Ти помираєш. Кінець. Але зараз я в цьому не впевнений. Зараз я дивлюся й думаю, може, ми з Майєю в цьому помилялися.
Вона тут. Я це знаю.
Слова вдячності
Автор (тобто я) хоче подякувати таким людям: Ріку Фрідману, Лінді Фарштейн, Кевіну Марсі, Піту Місчія, підполковнику військово-повітряних сил Ті Марку Мак-Керлі, Даян Дісеполо, Ріку Кронбергу, Бену Сев’є, Крістін Болл, Джеймі Напп, Керрі Светонік, Стефані Келлі, Селіні Вокер, Лізі Ербах Венс, Еліан Беністі та Франсуаз Тріффо. Я впевнений, що вони помилялися, але будемо до них поблажливі.
Автор (це досі я) також хоче відзначити Меріен Барфорд, Тома Дуґласса, Ейлін Фінн, Гізер Гавел, Фреда Кейтена, Роджера Кірса, Ніла Корнфельда, Меліссу Лі, Мері Мак-Лауд, Джуліана Рубінштейна, Корі Рудзинські, Кітті Шам та доктора Крістофера Свейна. Ці люди (або їхні близькі) зробили щедрі внески на потреби благочинних організацій на мій вибір в обмін на появу їхніх імен у романі. Якщо ви хочете в майбутньому взяти участь у подібному проекті, відвідайте HarianCoben.com або пишіть на [email protected], щоб отримати деталі.
Нарешті, я до дурного пишаюся тим, що є старожилом турів Об’єднаної Організації Військової Служби. Кілька скромних військовослужбовців чимало розповіли мені за умови, що я не вказуватиму тут їхніх імен, але попросили подякувати численним хоробрим ветеранам (та їхнім родинам), які досі страждають від психологічних травм через добровільне рішення вступити до лав армії, яка воює вже більше десяти років.
Про автора
Гарлан Кобен — усесвітньо відомий касовий автор понад двадцяти романів, у тому числі книг, що посідали перше місце в списку бестселерів «Нью-Йорк Таймз»: «Незнайомець», «Сумую за тобою», «Шість років», «Будь поряд», «Провідник під струмом», «Спійманий», «Давно загублений» і «Тримайся міцно», серії про Майрона Болітара й віднедавна серії для підлітків про небожа Майрона, Міккі Болітара. Лауреат премій «Едгар», «Шеймус» та «Ентоні». Живе в Нью-Джерсі.
Примітки
1
Гуманітарний загальноосвітній коледж у м. Покіпсі, штат Нью-Йорк, виключно жіночий до 1969 p., перший заклад вищої освіти США, що присвоював жінкам учений ступінь.