Комендант замислився.
— Хвилин так без двадцяти вісім.
Усі мимохіть глянули на циферблат. Було двадцять дві хвилини на сьому.
— Чому ж ти говорив, о десятій? — вирвалося в Іларіонова.
— Тихо! — осадив його Величко. — А скажи, товаришу комендант, перевести цю стрілку трохи далі, годину так на дванадцяту, не можна?
— Хто ж його знає, — сказав комендант, присуваючись до стола. — Спробую…
— Е, ні, — зупинив його Саковнін. — Висадиш у повітря все тут к бісовій матері! В тебе лишається більше години. Бери це чортовиння і неси якнайдалі, в степ, пробуй там. В крайньому разі підривай.
Міну знову поклали в мішок, і комендант у супроводі Туляковського виніс її.
— Усе ясно, — сказав Величко. — Михальова обдурили. Відомий прийом. Щоб не боявся. Він для них особливої цінності не являє: висадив би в повітря штаб — і все, більше не потрібен… Я думаю так. Ти, Михальов, маєш рацію: одним вибухом не обійдеться. Ще готується щось. Питання: звідки вони почнуть?
— А адреси? — нагадав Олексій.
— Гріш ціна тим адресам! Я тобі десяток таких адрес можу дати. О дев"ятій годині їх наказано обійти, а о пів на восьму з тебе зроблять рідку кашку! Єдине місце — це де ти бачив Смагіна. Підуть туди Іларіонов і Воронько. Товаришу Саковнін, виділи їм бійців для облави. Людей з особливого відділу прошу в моє розпорядження: оточимо базар… Друга адреса — сама Федосова. Михальов, бери наших хлопців і йдіть туди негайно, швидко!
Саковнін почав крутити ручку польового телефону.
БАНДИТИ
Сонце сідало, коли Олексій з групою добіг до Портової вулиці.
— Розстав людей, — наказав Олексій Храмзову. — Займи сусідні двори. Двох-трьох пошли до річки.
— Ти сам підеш? — спитав Володя.
— Поки що сам. Коли що — вистрелю або свисну. До того часу з місця не рушай.
— Давай.
Олексій пішов до будинку Федосових.
План у нього був такий: сказати Маркову, що все зроблено, машина надійно пристроєна, а по явках не пішов, бо за ним, здається, почали стежити. З великими труднощами, мовляв, вдалося непомітно вислизнути з штабу і зразу сюди: попередити… Що далі — буде видно. Головне добратися до Маркова, тримати його на мушці, а там…