Книги

Співробітник ЧК

22
18
20
22
24
26
28
30
Олександр Лукін Дмитро Поляновський Співробітник ЧК

Події цієї пригодницької повісті відбуваються на Херсонщині в роки громадянської війни.

У місто Херсон на роботу в ЧК направляють молодого малодосвідченого працівника. Юнак одразу потрапляє у вир незвичайних подій. У місті діє шпигунська організація, яка веде підривну роботу проти Радянської влади, і молодому чекістові доручають викрити ворогів. Багато небезпечних пригод зазнав співробітник ЧК, перш ніж йому вдалося виконати це важливе завдання.

Образ молодого героя, що прагне до подвигу, не шкодує свого життя в ім"я торжества правди, глибоко хвилює, викликає захоплення.

2010-09-30 uk ru П. Д. Резніков В. Є. Очосальський
MVV http://kompas.co.ua doc2fb, FictionBook Editor 2.4, ImageFB2 2013-10-23 MVV AAD80B57-DD11-468C-BFC3-2B96C1C62C8D 1.1 "Молодь" Київ 1960 Лукин Александр Александрович Поляновский Дмитрий Иоганович СОТРУДНИК ЧК (На украинском языке) Редактор В. С. Тімукіна Художній редактор Р. Ф. Ліпатов Технічннй редактор С. М. Клокова Коректор Є. П. Карлаш Підписано до друку 14/IV 1960 р. Формат 84 X 108 1/32/ Фіз. друк. арк. 9.25. Умовн. друк. арк. 15,17. Обл. — внд. арк. 16,09. Тираж 50 000. Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». Кнїв, Пушкінська. 28. Зам. 1116. Ціна 6 крб. 35 коп. Надруковано з матриць Львівської книжкової друкарні у 4-й військовій друкарні.

О. Лукін, Д. Поляновський

СПІВРОБІТНИК ЧК

©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література

Малюнки Ю. П. РЕБРОВА

Обкладинка М. С. ТУРОВСЬКОГО

Частина І

ПОВСТАННЯ ФРОНТОВИКІВ

Весна в Херсоні настає рано. Вже на початку березня підсихає земля, а наприкінці місяця з"являється перша зелень. У цей час небо над містом стає вищим і синішим, а сонце добре припікає.

Але пам"ятної весни 1918 року березень видався навдивовижу сірим і непогожим. Вітер з Дніпра пронизливо задував, кошлатив над будинками дощові хмари, носив по вулицях обривки плакатів, зачовгані листки прокламацій, торішнє листя. Ніхто цього сміття не прибирав, і воно збиралося під парканами, біля рекламних тумб, у підворіттях, плуталось під ногами.

То були грізні часи. Шляхи України топтали важкі, ковані німецькі й австрійські чоботи, пахло бензиновим перегаром військових машин…

У Херсоні тільки й розмов було, що про німців. Їх ждали з дня на день. Газети виходили з тривожними заголовками: «Що чути в Одесі».

В Одесі були німці. Були вони і в Миколаєві. Газети повідомляли про розстріли на Пересипу, про повішених на електричних стовпах, про заводи, повернуті колишнім власникам. Усе це в одних херсонців викликало радість, в інших вселяло страх, а в більшості примушувало стискатися кулаки…

І раптом, як грім з неба, рознеслася звістка, що есеро-меншовицька міська дума відправила в Миколаїв делегацію просити австро-німецьке командування негайно прислати в Херсон війська для «наведення порядку».

Спілка колишніх фронтовиків (а їх у Херсоні налічувалося понад дві тисячі), очолювана більшовиками, оголосила, що відтепер не визнає влади міської думи і не допустить, щоб пролетарський Херсон став німецьким. Роззброївши бойові дружини міської думи — обивателів, гімназистів і загони міліції, — фронтовики взялися укріплювати на міській околиці залишки старовинної фортеці, які в Херсоні називали Валами. Сюди почали сходитися озброєні робітничі загони.

Місто спішно готувалося до оборони.

Удень 19 березня в Херсон вступили німці, супроводжувані гайдамаками гетьмана Скоропадського. Оточені натовпом збуджених, відверто тріумфуючих обивателів, вони на довгих грузовиках з щілястими капотами, які нагадували вищирені звірячі морди, проїхали в міську думу і відразу ж послали парламентерів на Вали, вимагаючи, щоб фронтовики склали зброю…

АЛЬОШКА МИХАЛЬОВ