Ознаки ерогенних зон
Із прикладів смоктання можна виснувати ще певні ознаки ерогенних зон. Це місце на шкірі або на слизовій оболонці, на якому певного типу подразнення викликають відчуття задоволення визначеної якості. Не підлягає сумніву, що задоволення, що викликають подразнення, пов’язані з особливими умовами; ці умови нам невідомі. Ритмічний характер має тут відігравати роль аналогу лоскотання. Менш певним видається запитання, чи слід називати «особливим» характер цього відчуття задоволення, викликаного подразненням, розуміючи під цією особливістю саме сексуальний момент? У питаннях задоволення та невдоволення психологія ще настільки човгає в темряві, що рекомендується обережність. Нижче, можливо, ми ще зустрінемося з аргументами, які начебто підтверджують особливу якість задоволення.
Ерогенна властивість може бути винятковим чином пов’язана з окремими частинами тіла. Є схильні до ерогенності зони, як показує приклад смоктання. Той же приклад свідчить, однак, що і будь-яке інше місце шкіри або слизової оболонки може перебрати на себе роль ерогенної зони, отже схильність до цього має існувати вже заздалегідь. Тому якість подразнення має більше відношення до відчуття задоволення, що викликається, ніж до будови частини тіла. Немовля, що смокче, шукає по всьому своєму тілу і вибирає для смоктання якесь місце, що завдяки звичці отримує особливу перевагу; якщо малюк випадково при цьому наштовхується на відповідне місце (пипки грудей, геніталії), то перевага віддається їм. Аналогічна рухливість зустрічається і в симптоматології істерії. При цьому неврозі витіснення найбільше поширюється на власне генітальні зони, і ці зони передають свою подразливість іншим, зазвичай у зрілому віці відсталим ерогенним зонам, які тоді проявляють себе практично так само, як геніталії. Але, крім цього, зовсім як при смоктанні, будь-яка інша частина тіла може набути збудливості геніталій і перетворитися на ерогенну зону. Ерогенні й гістерогенні зони вирізняються однаковими ознаками[35].
Інфантильна сексуальна мета
Сексуальна мета інфантильних потягів полягає в тому, щоб отримати задоволення завдяки відповідному подразненню так чи інакше обраної ерогенної зони. Це задоволення вже раніше мало бути пережитим, аби залишилася потреба в його повторенні, і ми повинні бути готовими до того, що природа вигадала правильні пристосування для того, щоб не віддати нагоди пережити це задоволення випадку[36]. Пристрої, що виконують цю функцію щодо зони губ, нам уже відомі; це одночасний зв’язок цієї частини тіла з прийманням їжі. Інші подібні пристрої зустрінуться нам ще і як джерела сексуальності. Наявність потреби в повторенні задоволення проявляється двояко: особливим відчуттям напруги, яке має характер більш неприємного, і відчуттям свербіння або подразнення, зумовленого центрально та проектованого на периферійні ерогенні зони. Тому сексуальну мету можна формулювати і таким чином: важливо замінити проектовані відчуття на ерогенні зони таким зовнішнім подразненням, яке припиняє відчуття подразнення, викликаючи відчуття задоволення. Це зовнішнє подразнення складається здебільшого з якоїсь маніпуляції, аналогічної до смоктання.
У повній злагоді з нашими фізіологічними знаннями стається так, що ця потреба викликається також периферійно якоюсь реальною зміною ерогенної зони. Здається, однак, дещо дивним, що одне подразнення ніби вимагає для свого припинення іншого подразнення в тому ж самому місці.
Мастурбаційні сексуальні прояви
Нас може дуже потішити, що нам уже не доведеться дізнатися чимало важливого про сексуальну поведінку дитини, після того як ми збагнули потяг однієї лише ерогенної зони. Найяскравіша відмінність стосується необхідних для задоволення дій, які щодо зони губ складалися в смоктанні й які, залежно від розташування й облаштування інших зон, необхідно замінити іншими м’язовими діями.
Прояви зони заднього проходу
Зона заднього проходу, як і зона губ, за своїм становищем пасує до того, щоб стати місцем приєднання сексуальності до інших функцій тіла. Потрібно уявити собі ерогенне значення цієї частини тіла первісно дуже могутнім. За допомогою психоаналізу можна з подивом дізнатися, яким перетворенням у нормальних випадках піддаються сексуальні збудження, що виходять із цієї зони, і як часто у цій зоні залишається на все життя значна частка генітального подразнення. Настільки часті в дитячому віці захворювання кишківника ведуть до того, що цій зоні не бракує інтенсивних подразнень. Катари кишківника в ранньому віці роблять дітей «нервовими», так прийнято говорити; при пізнішому невротичному захворюванні вони набувають певного впливу на симптоматичний прояв неврозу, в розпорядження якого вони надають все розмаїття кишкових розладів. Беручи до уваги ерогенне значення зони заднього проходу, яке залишилося, принаймні в зміненій формі, не слід повністю ігнорувати гемороїдальні впливи, яким давня медицина надавала такого значення при поясненні невротичних станів.
Діти, які користуються ерогенним подразненням анальної зони, видають себе тим, що затримують калові маси доти, поки ці маси, що зібралися у значній кількості, не викликають сильних м’язових скорочень і при проходженні через задній прохід здатні викликати потужне подразнення слизової оболонки. При цьому разом із відчуттям болю виникає і відчуття хтивості. Однією з найдієвіших ознак майбутнього дивацтва характеру або нервозності є вперте небажання немовляти очистити кишківник, коли його садять на горщик, тобто коли це заманеться няньці, та його бажання виконувати цю функцію лише на власний розсуд. Для нього, звісно, не важливо, що при цьому брудниться ліжко; малюк піклується лише про те, щоб не втратити задоволення при дефекації.
Вміст кишківника, який як подразник для чутливої в сексуальному відношенні поверхні слизової оболонки поводиться, як предтеча іншого органу, якому ще належить вступити в дію лише після того, як минеться фаза дитинства, має для немовляти ще й інше важливе значення. Маля ставиться до нього, як до своєї частини тіла, дивиться на нього, як на «подарунок», виділення якого показує поступливість маленької істоти щодо оточуючих, а відмова в якому свідчить про впертість. Через «подарунок» він надалі набуває значення «дитини», який, згідно з однією з інфантильних сексуальних теорій, виходить через їжу, а народжується через кишківник.
Затримка фекальних мас, зумисна спершу з метою використання її ніби для мастурбаційного подразнення зони заднього проходу або щоб проявляти її у ставленні до няньки, є, втім, одним із коренів таких частих закрепів у невропатів. Усе значення анальної зони відбивається у факті, що зустрічається мало невротиків, у котрих не було б своїх особливих, пов’язаних з випорожненням уподобань, церемоній тощо, які вони ретельно приховують[37].
Реальне мастурбаційне подразнення анальної зони за допомогою пальця, викликане зумовленою центрально або підтримуваною периферійно сверблячкою, часто проявляється у дітей старшого віку.
Прояв генітальної зони
Серед ерогенних зон дитячого тіла є одна, яка відіграє, без сумніву, не першу роль і не може також бути носієм вельми ранніх сексуальних вражень, але якій у майбутньому відводиться вирішальна роль. І в хлопчика, і в дівчинки вона має стосунок до сечовипускання (клітор, головка пенісу вкрита у хлопчика слизовим мішком, тому в неї не може бути нестачі в подразненнях виділеннями, що рано викликають сексуальні подразнення).
Сексуальні прояви цієї ерогенної зони, що належить до реальних статевих частин, становлять початок пізнішого «нормального» статевого життя. Завдяки анатомічному розміщенню, подразнення виділеннями, миття та витирання при гігієнічному догляді та завдяки певним випадковим збудженням (на кшталт виповзання кишкових паразитів у дівчаток), відчуття задоволення, які здатні давати ці частини тіла, неминуче привертають до себе увагу дитини вже в дитячому віці та пробуджують потребу в їх повторенні. Якщо окинути поглядом усю сукупність наявних пристосувань і якщо взяти до уваги, що заходи для дотримання чистоти можуть діяти інакше, ніж забруднення, то можна буде відмовитися від думки, що завдяки дитячому онанізму, без якого навряд чи хтось обійдеться, утверджується майбутній примат цієї ерогенної зони в статевій активності. Дія, що усуває подразнення і додає задоволення, полягає в дотику, терті рукою або безумовно рефлекторному стисканні стегон. Останній прийом найчастіше застосовують дівчатка. Перевага хлопчика — в руці, що вказує на те, наскільки важливим додавання до чоловічої статевої діяльності матиме в майбутньому потяг до оволодіння[38].
Щоб сприяти розумінню, вкажу, що потрібно розрізняти три фази інфантильної мастурбації. Перша стосується дитячого віку, друга — короткочасного розквіту сексуальних проявів у віці близько чотирьох років і лише третя відповідає онанізму, який часто береться до уваги при настанні статевої зрілості.
Друга фаза дитячої мастурбації
Онанізм немовляти після короткого періоду ніби зникає, але все ж безперервне продовження його до настання статевої зрілості може скласти перший великий відступ від бажаного для культурної людини розвитку. Колись у дитячому віці після періоду дитинства, зазвичай до четвертого року, сексуальний потяг цієї генітальної зони знову прокинеться та затримається потім на якийсь час до нової появи або триває безперервно. Ймовірні обставини напрочуд розмаїті й можуть бути з’ясовані лише за детального розділення окремих випадків. Але всі подробиці цієї другої фази інфантильних сексуальних переживань залишають глибокі несвідомі сліди в пам’яті конкретної особи, зумовлюють розвиток її характеру, якщо людина залишається здоровою, і симптоматику неврозу, якщо вона занедужає в юнацькому віці[39].