— Головний оолог, — відповів він. — Ти керуватимеш всією дивізією, другий тільки після до мене. Я говорю про п’ять тисяч добре навчених боєздатних аватарів, які будуть отримувати накази безпосередньо від тебе.

— Звучить досить пристойно, — сказав я, намагаючись здаватися безтурботним.

— Звичайно. Але це ще не все. В обмін на твої послуги ми готові платити два мільйони доларів на рік, плюс бонус в один мільйон доларів авансом. А якщо і коли ти допоможеш нам знайти «яйце», отримаєш двадцять п’ять мільйонів доларів зверху.

Я вдав, ніби додаю всі ці числа на пальцях.

— Нічого собі, — сказав я, намагаючись звучати враженим. — А з дому я зможу працювати?

Сорренто, здається, не міг зрозуміти, чи я бува не жартую.

— Ні, — сказав він. — Боюся, що ні. Тобі доведеться переїхати сюди у Колумбус. Але ми забезпечимо тобі чудові житлові умови тут. І власний офіс, звичайно. Твою власну найновішу імерсивну установку…

— Зачекайте, — сказав я, піднявши руку. — Ви маєте на увазі, мені доведеться жити в хмарочосі «IOI»? З вами? І всіма іншими шес… оологами?

Він кивнув.

— Лише поки не допоможеш нам знайти яйце.

Я стримав бажання зблювати.

— А як щодо переваг? В мене буде медичне страхування? Стоматологія? Послуги окуліста? Ключі до вбиральні топ-менеджменту? І таке інше?

— Звичайно, — він починав виказувати нетерплячість. — То? Що скажеш?

— Чи можна мені подумати кілька днів?

— Боюся, що ні, — сказав він. — Через кілька днів все вже може закінчитися. Нам потрібна твоя відповідь зараз.

Я відкинувся на спинку стільця і втупився у стелю, вдаючи, що роздумую над пропозицією. Сорренто чекав, пильно дивлячись на мене. Я вже збирався дати йому заготовлену відповідь, коли він підняв руку.

— Просто вислухай мене, перш ніж відповісти, — сказав Сорренто. — Я знаю, що більшість мисливців вірять у абсурдне поняття, що «IOI» є злом. І що «шістки» безжальні корпоративні трутні, що не мають честі й поваги до «істинного духу» змагання. Що ми всі продажні. Так?

Я кивнув, ледь стримуючи бажання сказати: «Це ще м’яко сказано».

— Але це смішно, — сказав він, осяявши мене добродушною усмішкою, що, я підозрював, була згенерована програмним забезпеченням для переговорів, яке він використовував. — «Шістки» насправді нічим не відрізняються від клану мисливців, тільки добре профінансовані. Ми поділяємо з мисливцями ті самі ідеї. І в нас одна мета.

І що ж це за мета? — хотілось закричати. — Назавжди знищити ОАЗу? Осквернити та заплямувати єдине, що робило наше життя стерпним?