переконався, що такого роду випадки не просто вигадки. Таке насправді

трапляється!

Серед відставних поліцейських надзвичайно високий рівень самогубств!

У більшості випадків копи, що вчиняють цю печальну дію, не мають близьких

членів сім’ї, які могли б помітити Тривожні Ознаки. Багато хто з таких

копів, як от і ви, розлучені. У багатьох уже дорослі діти, які живуть

далеко від рідного дому. Я гадаю, ви зовсім самотній у вашому будинку на

Харпер-ровд, Детективе Ходжес, і мене це непокоїть. Хіба це життя тепер у

вас, коли «мисливський азарт» уже позаду? Чи багато ви дивитеся

телевізор? Мабуть. Чи більше ви стали пити? Ймовірно. Чи повільніше

минають години, бо ваше життя стало тепер таким порожнім? Чи страждаєте

ви від безсоння? Бороньбо, я сподіваюся, що ні.

Але я побоююся, що всяке може бути.

Вам, мабуть, варто знайти собі Хобі, щоб ви могли думати про щось, окрім

як про «того, який вислизнув», і як вам ніколи мене не впіймати. Погано

було б, якби ви почали думати, що вся ваша кар’єра була згаяним часом, тому що парубок, який убив усіх тих Невинних Людей, «прослизнув вам крізь

пальці».

Я не хотів би, щоб ви почали думати про свій пістолет.

Але ж ви дійсно думаєте про нього, хіба не так?

Я хотів би завершити однією фінальною думкою «того, який вислизнув». Ця