— Де Ніро зробив собі могавк. Тут могло бути так само.
— Про що це ви говорите? — питає Ходжес, виважуючи себе з заднього сидіння. З відкритих дверей зустріти їх виходить якийсь чоловік у хакі «Кархарті»[352].
— Роберт Де Ніро грав у «Таксисті» одного психа на ім’я Тревіс Бікл, — пояснює Холлі, поки вони втрьох поспішають до сторожа. — Коли він вирішив убити того політика, щоб дістатися ближче невпізнаним, він поголив собі голову. Тобто, не всю, крім середини, така зачіска й називається «могавк»[353]. Брейді Хартсфілд напевне цього не робив, так він мав би надто химерний вигляд.
Ходжес згадує залишки волосся у раковині ванної кімнати. Там було не яскравого кольору (і ймовірно, підфарбоване) волосся тієї мертвої жінки. Холлі може бути навіженою, але він гадає, що наразі вона права; Хартсфілд пройшов голомозим. Втім, Ходжес не вбачає, як навіть цього йому могло вистачити, тому що…
Старший доглядач підступає їм назустріч.
— У чому справа?
Ходжес дістає своє посвідчення і мельком його показує, знову притиснувши палець у стратегічному місці.
— Детектив Білл Ходжес. Як ваше ім’я, сер?
— Джеймі Ґеллісон.
Його очі перебігають з Джерома на Холлі.
— Я його напарниця, — каже Холлі.
— Я його стажер, — каже Джером.
Дивляться ровді. Декотрі поспішливо бичкують свої цигарки, в яких може матися дещо міцніше за простий тютюн. Крізь прочинені двері Ходжесу видно освітлену прозаїчними ліхтарями складську зону, завалену реквізитом і деталями полотняних декорацій.
— Містере Ґеллісон, у нас серйозна проблема, — каже Ходжес. — Мені треба, щоби ви викликали сюди Ларрі Віндома, і то негайно.
— Не робіть цього, Білле.
Навіть посеред зростаючого відчуття тривоги він усвідомлює, що оце вперше Холлі назвала його на ім’я.
Він її ігнорує.
— Сер, я хочу, щоб ви його викликали по своєму мобільному.
Ґеллісон мотає головою.
— Хлопці зі служби безпеки, коли вони на чергуванні, не носять мобільних телефонів, бо кожного разу, як у нас бувають отакі великі шоу — великі