— Обіцяйте ставитися до нього з повагою.
— Людина віри заслуговує найвищої поваги.
— Чудово. Що ж, я розумію. Ми з Сайласом не розмовлятимемо, доки все не скінчиться.
— Я роблю це, лише щоб захистити вас, Сайласа і свою інвестицію.
— Вашу інвестицію?
— Єпископе, якщо через своє нестримне бажання бігти попереду потяга ви втрапите до в’язниці, то хто заплатить мені мої комісійні?
Єпископ усміхнувся.
— Так, це логічно. Отже, наші бажання збігаються. Нехай Бог допомагає.
«Двадцять мільйонів євро, — думав єпископ, дивлячись в ілюмінатор. — У доларах це приблизно така сама сума. Смішні гроші за такий могутній скарб».
Він знову відчув упевненість, що Учитель і Сайлас не підведуть. Гроші й віра — це потужна мотивація.
Розділ 11
— Une plaisanterie numérique? — Безу Фаш, багровий від люті, спопеляв поглядом Софі Неве. — Числовий жарт? Отже, ви як фахівець проаналізували Соньєрів код і дійшли висновку, що це лише якась математична витівка?
Очевидно, нахабство цієї жінки просто не має меж. Мало того, що ввірвалась сюди без дозволу, то тепер ще й намагається переконати його, Фаша, що в останні хвилини життя Соньєрові заманулося залишити на прощання якийсь математичний дотеп.
— Цей код, — скоромовкою пояснювала Софі французькою, — простий до абсурду. Жак Соньєр, очевидно, розумів, що ми одразу його розгадаємо. — Вона витягла з кишені якийсь папірець і простягнула Фашеві. — Ось розшифрування.
Фаш подивився на запис.
1—1—2—3—5—8—13—21
— Оце й усе? — вигукнув він. — Ви просто розташували ці числа в порядку зростання!
Софі вистачило зухвалості вдоволено усміхнутись у відповідь.
— Саме так.
Голос Фаша тепер нагадував якийсь гортанний гуркіт.