Книги

Керрі

22
18
20
22
24
26
28
30

То був Джозі Врек. Він стояв навколішки перед Томмі Россом на сцені, а обличчя мав біле мов папір. Він спробував його підняти, від чого трон перекинувся й Томмі перекотився підлогою.

Ніхто не поворухнувся. Усі просто глипали очима. Я наче вмерзла в кригу. «Господи, — тільки й могла подумати я. — Боже, Боже, Боже». А тоді додалася інша думка, наче геть якась не моя. Я думала про Керрі. І про Бога. Усе так переплуталося, просто жахливо.

Стелла глянула на мене й сказала: «Керрі повернулася».

А я сказала: «Точно».

Двері до вестибюля махом закрилися. З таким звуком, наче в долоні плеснули. Хтось там позаду закричав, і почалася штовханина. Усі разом кинулися до дверей. Я просто стояла на місці й не могла повірити баченому. Коли дивилася в той бік, саме перед тим, як до дверей підбігли перші люди, то побачила, як Керрі заглядає всередину, а обличчя в неї таке обмазюкане, ніби його індіанці розфарбували на війну.

Вона всміхалася.

Усі напирали на двері, гатили в них кулаками, але ті не піддавалися. Коли туди наперло більше народу, я побачила, що тих перших притисло до дверей, і вони тепер кректали й хрипіли. Двері ніяк не відчинялися — а їх же ніколи не замикали, бо так вимагають закони штату.

Містер Стівенс і містер Люблін забрели в юрбу й почали відтягувати людей, смикаючи за піджаки, спідниці, за що вхопляться. Усі верещали й шукали сховку, як худоба. Містер Стівенс роздав ляпаси кільком дівчатам і врізав Віку Муні кулаком під око. Вони кричали до них, щоб усі бігли до пожежного виходу. Дехто так і зробив. Тому вони й вижили.

А тоді пустився дощ… принаймні я так спочатку подумала. Вода лилася скрізь навколо. Я глянула вгору — по всьому спортзалу ввімкнулися всі протипожежні розприскувачі. Вода падала на баскетбольний майданчик і бризкала навсібіч. Джозі Врек гукав до хлопців зі свого гурту, щоб вони повимикали підсилювачі й мікрофони, але ті вже всі зникли. Він зіскочив зі сцени.

Паніка коло дверей припинилася. Народ відійшов і тепер дивився на стелю. Я почула, як хтось — начебто Дон Фарнгем — сказав: «Торба баскетбольному паркету».

Кілька інших пішли подивитися до Томмі Росса. Я раптом зрозуміла, що хочу забратися звідти. Я взяла Тіну Блейк за руку і сказала: «Тікаймо. Бігом».

Щоб дістатися до пожежного виходу, треба було пройти коротким коридором ліворуч від сцени. Там теж були розприскувачі, але вони не ввімкнулися. І двері лишалися відчиненими — я бачила, як тудою хтось вибігав. Але більшість людей стояла невеликими гуртами й блимала одне на одного. Хтось дивився на розмазаний кривавий слід на тому місці, де впала Керрі. Вода його потроху змивала.

Я взяла Тіну за руку й потягла до таблички «Вихід». У ту саму мить щось яскраво спалахнуло, хтось закричав, а з колонок жахливо завищало. Я озирнулася й побачила Джозі Врека, що тримався за одну з мікрофонних стійок. Він не міг її відпустити. Очі вилазили йому назовні, волосся стало дибки, і здавалося, ніби він підтанцьовує. Його ноги совалися у воді, а з сорочки пішов дим.

Він привалився до одного з підсилювачів — вони були великі, по п’ять чи шість футів, — і той перекинувся в воду. Вищання переросло у вереск, що роздирав вуха, а тоді щось іще раз зашипіло й спалахнуло — і все замовкло. Сорочка на Джозі зайнялася.

— Біжімо! — закричала до мене Тіна. — Бігом, Нормо. Будь ласка!

Ми вибігли в коридор, а за сценою щось вибухнуло — мабуть, головні рубильники. Я на секунду озирнулася. Мені було видно понад сценою, на якій лежало тіло Томмі, бо кулісу було піднято. Усі товсті дроти освітлення знялися в повітря, вони витягувалися, розверталися й звивалися, немов змії в кошику факіра. Тоді один з них роздерся надвоє. Коли він упав у воду, спалахнуло фіолетовим, і всі закричали разом.

Ми проскочили двері й побігли через стоянку. Мабуть, я верещала. Не пам’ятаю до пуття. Після того як вони закричали, я нічого не пам’ятаю до пуття. Коли ті високовольтні дроти впали на залиту підлогу…

Для вісімнадцятирічного Томмі Росса кінець настав швидко, милосердно й майже без болю.

Він так і не усвідомив, що скоїлося щось варте уваги. Почувся якийсь дзвін та брязкання, які миттєво пов’язав із

(відра для молока)