Вони стояли разом на парковці біля будівлі. Кінчик сигарети Корсака світився жовтогарячим. Після холодного прозекторію паркий літній вечір здавався майже приємним, як і завіса темряви замість безжального лампового світла. Ріццолі почувалася приниженою через вияв слабкості, а головне — через те, що агент Дін був там і все бачив. Принаймні йому вистачило тактовності нічого не сказати. Він дивився на неї байдуже, без співчуття і без насмішки.

— Саме Дін сказав їй подивитися на сперму, — вів далі Корсак. — Як там називається цей тест…

— Мазок.

— Так, оцей мазок. Айлс навіть не збиралася на нього дивитися. Вона хотіла, щоб він спершу висох. І тут оцей федерал втручається й каже доктору, що треба робити. Ніби він точно знав, що потрібно шукати і що ми знайдемо. Звідки він знав? І до чого взагалі ФБР у цій справі?

— Ви перевіряли родину вбитих. Було там щось, що могло зацікавити ФБР?

— Анічогісінько.

— Може, вони вплуталися в якусь небезпечну справу?

— Ви так говорите, наче Їґери самі винні, що їх убили.

— Він був лікар. Може, йдеться про оборудки ліків? Може, він був свідком?

— Щодо нього — усе чисто. Щодо його дружини — теж.

— Цей coup de grâce наводить на думку про страту. Може, це символ. Перерізати йому горло, щоб він замовк.

— Господи, Ріццолі! Ви все ставите догори дриґом. Ми спочатку думали про збоченця, який убиває заради задоволення. А ви тепер поринули в теорію змови.

— Я намагаюся зрозуміти, чому втрутився Дін. Бюро зазвичай начхати на те, чим ми займаємося. Вони не лізуть у наші справи, ми не ліземо в їхні, і всіх це влаштовує. Ми не просили їхньої допомоги в справі Хірурга. Упоралися власними силами, працювали із власним психологом-консультантом. Їхній відділ аналізу поведінки занадто зайнятий — вони плазують перед Голлівудом замість приділити нам бодай крихту уваги. Тоді що такого особливого в цій справі? Чим відрізняються Їґери?

— Ми не знайшли нічого, — сказав Корсак. — Жодного боргу, жодної фінансової проблеми. Жодної судової справи. Ніхто про них слова поганого не сказав би.

— Тоді чому справою зацікавилося ФБР?

Поміркувавши, Корсак сказав:

— Можливо, Їґери мали впливових друзів і ті зараз домагаються правосуддя.

— А хіба Дін не міг просто сказати нам це?

— Федерали взагалі не люблять нічого пояснювати.

Ріццолі озирнулася на будівлю. Майже настала північ, а вони так і не бачили, щоб Мора Айлс поїхала. Коли Ріццолі виходила, Айлс диктувала звіт і попрощалася коротко. Королева Покійників звертала мало уваги на живих.