Раптом дівчина заговорила невідомою обом хлопцям мовою, красивою, енергійною й абсолютно незрозумілою. Якийсь час чаклунки розмовляли між собою, не звертаючи уваги на здивованих слухачів, немов були самі, потім Огнеслава знову перейшла на просту говірку степовиків:
— Ми живемо в країні, яку могутні маги-чаклуни відділили від усього світу, вибудували такий кордон, який ніхто не в змозі подолати, і зупинили звичний плин часу. Вони зневажили закони Всесвіту. Призвали на поміч духів ночі. І вирішили, що пануватимуть вічно, але розсварились між собою. І майже всі вимерли. Ще на початку заснування Авілара прозорливий Тровік попереджав усіх про лихо, яке може статися. Його пророцтва ви бачили викарбувані на стінах галереї, якою ми йшли сюди. А тепер, згідно з пророцтвом, настала переломна мить. І схоже, тільки сам Тровік зможе зарадити лиху. Насмілимось його потурбувати. Інакше всім доведеться загинути.
Зеленоока красуня змовкла, обвела поглядом присутніх і далі вже байдуже дивилась на променисті переливи браслета на своєму зап’ястку.
Диводан знову отямився першим:
— Як це — час зупинився?! Він іде!
Огнеслава силувано посміхнулась, оглядаючи свою руку:
— Ти можеш це довести?
Орач кивнув головою:
— Запросто! Час іде, бо осінь змінює літо, а за нею приходить зима…
— Люди народжуються й помирають… — схвильовано додав Гайнелій.
— Саме так! — піднесено підхопив Диводан. — Сонце сходить і заходить, дерева ростуть, вода тече…
— Вода тече, а час — ні, — Віланда глянула на хлопців із мстивим задоволенням. — Рухається лише його частина, яка завше повертається у початкове положення.
— Але ж так і повинно бути?
— Час має рухатися по спіралі, виток за витком, підійматися вище і вище, як гадюка забирається на дерево. А він ходить колами, і все повторюється майже без змін, — Огнеславі набридло пояснювати й вона замовкла.
— Я бачив, як лісовий полоз обкручувався навколо стовбура. Колись час рухався саме так?
— Він зараз рухається по спіралі в усьому світі, крім нашого закутка.
— Авілара?
— Авілара уже немає, на його місці розпростерся дикий степ.
— А є інші країни? Інші світи?
— Є. І багато.