Натомість відомі документи, в яких розроблялися плани нападу СРСР на Третій Райх:

1) доповідна записка наркома оборони СРСР і начальника Генерального штабу РСЧА до ЦК ВКП(б) і В. Молотову «Про основи стратегічного розгортання ЗС СРСР на заході і сході від 16.08.1940;

2) аналогічна записка від 18.09.1940;

3) доповідна наркома оборони СРСР і начальника ГШ РСЧА для ЦК ВКП(б), Сталіна, Молотова «Про стратегічне розгортання ЗС СРСР на 1941 рік» від 5.10.1940;

4) записки начальника штабу Київського особливого воєнного округу, згідно з рішенням Ради Південно-західного фронту (термін «фронт» вжито за півроку до війни) про план розгортання на 1941 р. від грудня 1940 року;

5) директива наркома оборони СРСР і начальника ГШ РСЧА командуючому військами Західного особливого воєнного округу на розробку плану оперативного розгортання військ округу, квітень 1941 року;

6) «Міркування про план стратегічного розгортання ЗС СРСР у разі війни з Німеччиною та її союзниками» від 15.05.1941, підготовлені Георгієм Жуковим за участю Семена Тимошенка й Олександра Василевського.

Цей останній документ вартий короткого цитування:

«Головний удар силами Південно-західного фронту нанести у напрямку Краків, Катовіце, відрізаючи Німеччину від її південних союзників».

Міф 11. Вермахт був сильніший за Червону армію на початку війни

Противник переважав радянські війська: за особовим складом — у 1,8 рази, у середніх і важких танках — у 1,5 рази, у бойових літаках нових типів — у 3,2 рази, у гарматах і мінометах — у 1,25 рази. На напрямках головних ударів ворог створив ще більш значну перевагу в силах і засобах…

«Большая советская энциклопедия», том 5

Суть міфу

Командування Вермахту забезпечило собі значну кількісну перевагу над радянськими військами на напрямах головних ударів, що стало причиною поразки Червоної армії у 1941 році.

Факти стисло

Загальне співвідношення сил на початку бойових дій проти СРСР не було на користь Німеччини.

За кількістю танків та іншої військової техніки Вермахт значно поступався Червоній армії

У червні 1941 року Вермахт не мав явної кількісної переваги над Червоною армією, а за кількістю військової техніки основних видів навіть значно їй поступався. Проте підготовка особового складу та рівень експлуатації техніки у Вермахті були вищими, ніж у Червоній армії.

Факти докладніше

Радянський Союз на кінець 1930-х років — найбільш мілітаризована держава світу. До червня 1941 року чисельність Червоної армії ще значно збільшили. Адже з 1 вересня 1939 року в СРСР ввели загальний військовий обов’язок. Кількість особового складу збільшилася майже втричі: з 1 мільйона 943 тисяч у вересні 1939 року до 5 мільйонів 710 тисяч у червні 1941 року.

Попри це, у 1941 році Вермахт усе ще випереджав Червону армію за цим показником — 8 мільйонів 300 тисяч проти 5 мільйонів 700 тисяч. На початок червня 1941 року Німеччина уже провела мобілізацію, а СРСР — ні. Загальна мобілізація розпочалася тільки з моменту нападу. Радянський потенціал збільшення особового складу був колосальний: лише з території України впродовж першого року війни мобілізовали майже 3 мільйони 200 тисяч осіб.