Алекс не зводив з мене своїх блакитних очей та уважно слухав, намагаючись уникнути докорів у власну адресу.

— Знаю, ти можеш мені не вірити, та я можу допомогти тобі і…твоїм друзям, — краще не робити акцент на слові друзях.

— Яким чином? — здивувався Алекс подібною ініціативою. — Що ти можеш зробити?

— В мене є деякі невідкладні справи пов’язані з маєтком… На жаль я не можу і не буду вдаватись в подробиці цих справ. Мої справи…так будемо їх називати обмежені в часі. Вже залишилось більше місяця… До того ж я нарешті на вірному шляху, тому маю шанс впоратись раніше.

Алекс продовжував слухати нісенітницю, якою здавались на той час мені власні слова. Він мовчав, тому я продовжила розповідати.

— Містер Барнерсом знайшов клієнта, що охоче придбає маєток на дуже вигідних для нас обох умовах. Я не знаю скільки грошей ви встигли «зібрати» за час існування банди… та таку суму ви навряд чи отримаєте.

Недовіра, подив, чому я проявляю таку сердечність до справ банди.

— Я дійсно хочу допомогти… вам, — хотілось сказати тобі Алекс, — покинути раз і назавжди Пінс. Знайти місце, де ви будете почуватись у безпеці від Клер та темного прояву магії. Зможете жити нормальним життям. Подібного я прагну для себе, тому як ніхто інший можу зрозуміти тебе і твоїх друзів.

Алекс повірив мені. Я говорила щиро, те що прагнула для себе, могло стати реальністю і для них. Хлопець не поспішив дякувати.

— Тобі не шкода такої величезної суми? На які кошти ти будеш жити, маєток — твій спадок?

Довелось збрехати, поки що я недостатньо довіряю йому щоб розповісти про власну живу і здорову родину. Нехай продовжує вірити, що я сирітка Меган. З часом я розповім йому всю правду, якщо все складеться найкращим чином, то він дізнається дійсну причину моєї присутності в Пінсі.

— Я єдина спадкоємиця моєї опікунки. Вона залишить мені досить значну суму грошей. Тому за матеріальний достаток не хвилюйся, я не залишусь бідною.

— Дякую, — нарешті він повірив. Я можу зітхнути з полегшенням.

— Будь-ласка поки я не владнала свої справи і не продала маєток, зоставайтесь якомога довше у тіні. Намагайтесь звертати на себе поменше уваги з боку Клер, краще не провокуйте її зайвий раз.

— Важко обіцяти щось подібне, — вишкірився Алекс. — Ми не шукатимемо неприємностей.

Мій друг збирався йти. Необхідно попередити учасників банди, ознайомити їх з неймовірним планом втечі з Пінсу. Алекс вже піднявся з порогу та поспішив забратись геть. Все складалось на стільки чудово. Мені ж не давало спокою, те що він міг неправильно зрозуміти. Сьогодні під час історії з книгами я не намагалась маніпулювати його почуттями заради власної вигоди. Ні, я нічого такого не прагнула зробити.

— Алекс, — гукнула я. Він обернувся і здивовано поглянув. — Ти мені дійсно подобаєшся.

Що й казати, в черговий раз я мала змогу пересвідчитись на скільки ватажок банди має гарну посмішку. Відповіді я не почула, адже нічого і не вимагала в замін почути. Я ж бо знала про його почуття, і вони на багато сильніші, ніж будь-яка симпатія.

Довелось повернутись в маєток. Необхідно приготувати вечерю та відновити магічний пошук. Готуючи макарони з сиром, (дуже проста страва), я знаходилась думками десь далеко. Нарешті за останній час в мене з’явилась надія. Надія що все буде добре. Більше не потрібно хвилюватись за раптовий напад банди. Хлопці не потурбують маєток. Алекс подбає про це. Проблема з бандою вирішена.

Відтепер я зроблю все правильно. Знайду вчасно реліквію, не викидаючи книги з вікна. Я впораюсь, не дивлячись на те, що бібліотека заповнена величезною кількістю книг. Я пообіцяла собі, що огляну кожну книгу поки не знайду реліквію. Потім продам маєток другу містера Барнерсома. Моя родина точно не зрадіє подібному відкриттю. Байдуже, магічний пошук матиме свою ціну і нехай родина дізнається скільки це буде коштувати для них. Алекс разом з друзями зможе нарешті звільнитись від життя у Пінсі. Принаймні, він зможе бути щасливим десь далеко від цього місця. Я раділа ще тому факту, що знайшла однодумців. Не одна я ненавиділа Клер. Є і інші хто зневажають цю особу.