Ще одно фото. Широкий майдан у Сандомежі. Військові грузовики. На них — воїни у польських мундирах. Махають пілотками, зі сльозами на очах прощаються з тим, з ким пройдені суворі партизанські дороги. І багато хто з них так і не знав тоді справжнього імені «полковника Петера», бо війна ще не скінчилася, шлях на Берлін був ще не близький і не всім судилося його здолати. Вони, його бойові побратими, від"їжджають на захід. А він? Куди проляжуть дороги полковника Петера? Про те і йому невідомо. В кишені кітеля лежить щойно одержана телеграма від Георгія Димитрова. Що криється за цим викликом? А може… Все може бути. Бо довкола гриміла війна…