— А ми не зможемо туди потрапити! — заперечив молодик. — Ці масони — вони як надтаємне товариство!

— Надтаємне? Та невже? — Ленґдон пригадав великий масонський перстень, котрий його друг Пітер Соломон гордо носив на правій руці. — У такому разі чому ж масони не ховаючись носять масонські персні, кліпси чи запонки? Чому масонські будівлі так чітко позначені? Чому про час їхніх зустрічей пишуть газети? — Ленґдон посміхнувся, дивлячись на спантеличені обличчя. — Друзі мої, масони — не таємне товариство. Масони — товариство, що має таємниці.

— Це одне й те саме, — хтось пробурмотів.

— Та невже? — виклично запитав професор. — А як на вашу думку, компанія «Кока-Кола» — це таємне товариство?

— Ага, так вони вам і скажуть.

— Ото ж бо. Для того щоб дізнатися про найпотаємніші секрети «Кока-Коли», вам потрібно знайти роботу в цій компанії, пропрацювати в ній багато років, довести свою відповідальність і вміння зберігати таємниці й зрештою піднятися до вищих ешелонів компанії, де з вами — можливо — поділяться цією інформацією. Після чого ви присягнетеся її не розголошувати.

— То ви хочете сказати, що франкмасони — це як корпорація?

— Лише в тому значенні, що вони мають сувору ієрархію і до таємниць ставляться вкрай серйозно.

— Мій дядько — масон, — озвалася одна дівчина. — І через це моя тітка аж казиться від злості, бо він не бажає з нею про це розмовляти. Вона каже, що масонство — це щось типу химерної релігії.

— Це поширена хибна думка.

— То це не релігія?

— Давайте перевіримо це одним безпомилковим, як лакмусовий папірець, способом, — запропонував Ленґдон. — Хто з присутніх слухав курс порівняльної історії світових релігій професора Візерспуна?

Піднялося кілька рук.

— Добре. А тепер назвіть три головні передумови для того, щоб ідеологію можна було вважати релігією.

— Гарантія, віра й навернення, — запропонувала якась дівчина свій варіант відповіді.

— Правильно! — сказав Ленґдон. — Релігії гарантують спасіння душі; релігія — це віра в цілком конкретну теологію; а віра навертає невіруючих. — Він на мить замовк. — Однак масонство «пролітає» за всіма цими трьома пунктами. Масони не обіцяють спасіння; вони не мають якоїсь чіткої ідеології і не прагнуть вас навернути. Більше того, в масонських ложах заборонено говорити про релігію.

— Отже... масонство проти релігії?

— Навпаки. Однією з передумов вступу до масонів є віра у вищу силу. Різниця між масонською духовністю та організованою релігією полягає в тому, що масони не дають цій вищий силі якогось конкретного визначення чи імені. Замість таких дефінітивних теологічних одиниць, як Бог, Аллах, Будда чи Ісус, масони використовують загальні терміни, наприклад, Верховна істота чи Великий Архітектор Всесвіту. Це дає змогу об’єднуватися масонам різних конфесій.

— Дещо притягнуто за вуха і відірвано від реального життя, — зауважив хтось.

— А може, навпаки — це розширює обшири сприйняття? — запропонував Ленґдон власне бачення. — У наш час, коли представники різних культур завзято убивають одне одного, сперечаючись, чиє визначення Бога є найкращим, можна сказати, що масонська традиція толерантності та відкритості світосприйняття є гідною похвали. — Ленґдон походжав по кафедрі. — Навіть більше, масонство є відкритим для представників усіх рас та вірувань і забезпечує духовне братство, котре нікого жодним чином не дискримінує.