— Братан, що там з АГСом, заклинило? — перекрикуючи стрілкотню, запитав сусід.
— Та ні, але ВОГи чомусь не спрацьовують. Може браковані? Треба інший цинк відкрити. Ану ще ти подивись!
— Зачекай, бінокль візьму.
Ще кілька пострілів.
В оптику чітко видно, як ВОГи падають у полі і пірнають, розбризкуючи дамбаську болотяку.
— Детонатор не спрацьовує, не відчуває перешкоди. Але ти не засмучуйся. Насипай густенько, мінуй кацапам опорнік. Рано чи пізно сєпари на ті ВОГи наступлять, дотиснуть детонатори і отримають від тебе привітаннячко. Сьогодні побудеш сапером.
* * *
Гранатометник вистріляв кілька равликів[23]. Коли випала стрічка, стрільбу зупинив, і крайня граната залишилася у стволі. Коли це хто на гранатометі контрольні постріли робив і на запобіжник його ставив? Це ж не автомат! Порожнього равлика зняли, повного з гранатами причепили. Так і залишили.
Пізніше вирішили АГС перенести. Команділа із чотирма бійцями взяли і потягли. Коліном випадково притиснули спуск.
Бах!
Граната якимсь дивом проминула десять ніг і зарилася у бруствер. Добре, що боєприпаси до АГСа зводяться, лише пролетівши безпечну для стрільця відстань, і граната не вибухнула під ногами. Але ж колись вона таки має вибухнути! Розкопувати бруствер страшно — будемо здалеку розстрілювати. Принесли кулемет, влупили кілька черг. Без результату. Чи то граната зарилася занадто глибоко, чи то підірвати її з казенної частини нереально.
Гукнули на допомогу саперів. Ті завжди раді старатись, поклали зверху кілька тротилових шашок, розтягнули вогнепровідний шнур.
Бу-бух!
Тепер маємо півтораметрову діру в бруствері.
Пів дня закопувати.
Що не день — якась нова розвага.
Мозаїка клапанів
Кожен клапан — унікальна мозаїка. Різна місцевість, різна відстань до москалів, різні люди.
Є клапани скупчені, на яких між бліндажами, технікою й різними об’єктами по 10–15 метрів. А є розтягнуті на два поля, і до сусіда не докричишся, бо він може бути за пів кілометра. Є зариті глибоко в землю, навіть позиції і ходи сполучення в окопах перекриті. А є такі, де досі ночують у наметах, сподіваючись на захист дерев й удачу.
Особовий склад теж дуже різношерстий. Танкісти з танками майже завжди прикомандировані. Оперативно в підпорядкуванні старшому клапана, але фактично їхнє начальство десь дуже далеко. Ще на клапанах водяться розвідники. Розвідка батальйону, розвідувальна рота бригади, розвідувальний батальйон сектору, спецназ — іноді на одному клапані можуть бути вони усі. Одні приїдуть, пороздивляються і їдуть, інші живуть місяцями. Бувають артилерійські коректувальники. Приїжджають рити окопи й бліндажі колупатори. Зв’язківці на шишаріках. Часті гості — сапери (куди ж без них!). Протитанкова артилерія. Поряд стоять мінометні дивізіони. Ховається по лісосмугах протиповітряна оборона. Якщо через клапан проходить відкрита для проїзду дорога, там з’являються прикордонники і менти — перевіряють документи, риються в багажниках, збивають гроші. Словом, це вже буде блокпост (як пост ДАІ).