Роман «Лицедії» — це історія життя талановитої лондонської акторки, яка непомітно для самої себе мало не стала на слизький шлях зради улюбленого мистецтва.

Моем і в цьому романі виступає як майстер філігранного психологічного аналізу, як знавець життя англійських аристократичних та артистичних кіл, до яких належав сам і які з витонченим сарказмом викриває в кращих своїх творах.

В Радянському Союзі книга видається вперше.

Переклад Мар Пінчевський

Післямова Захара Лібмана

Перекладено за виданням:

W. Somerset Maugham, Theatre, Doubleday, London

КИЇВСЬКА КНИЖКОВА ФАБРИКА

7—3—4 28—БЗ—9—67М

І

Двері відчинилися, і Майкл Госселін підвів очі. Зайшла Джулія.

— Хелло! Одну хвилиночку! Підпишу листи — і все.

— Гаразд, гаразд, не поспішай. Я тільки гляну, які квитки ми надіслали Деннорантам. А що тут робить отой хлопець?

Інстинктивно виконуючи раз і назавжди засвоєне правило сцени, вона супроводила запитання жестом — кивнула акуратно зачесаною головою в бік кімнати, через яку щойно пройшла.

— Це рахівник. З фірми Лоуренса й Гамфрі. Він працює у нас уже третій день.

— Такий молодий!