Книги

Хвала гніву. Чому ми повинні гніватися частіше і більше

22
18
20
22
24
26
28
30
Сальваторе Ла Порта Хвала гніву. Чому ми повинні гніватися частіше і більше

Ми живемо у темні часи. Давно.

Заздрість, злість, пригніченість та ревність поглинають нашу життєву енергію. Робота дратує. Керівник принижує. Кохання змушує миритися з непорозуміннями. Залежність від соціальних мереж. Фейсбук із мімішними зображеннями котиків та песиків. А в коментарях – купа образ та ненависті, расизму та сексизму; легіони тих, хто нудиться і шукає собі жертву для знущань, поповнюються із кожним днем.

І як такому не гніватися?

«Хвала гніву» – черговий бестселер автора з Катаньї Сальваторе Ла Порти – справжній маніфест на захист почуття, що протягом останніх десятиліть всіляко засуджувалося і викорінювалося із нашого суспільства. Але не сліпий гнів із нав’язливою манією контролю, а те світле, сповнене мужності і шляхетності почуття, що здатне стати рушійною силою у боротьбі проти жорстокості сучасного суспільства.

Чи думали ви про таке?

Автор закликає скинути із себе дріб’язкові хвилювання, нав’язливі думки та істеричні напади, що марнують життя; відмовитися від хибної потреби контролювати усе й усіх: своїх дітей, своє «крісло», телефон коханої людини, – і нарешті обернути вивільнену енергію на зброю захисту свого існування.

Пора навчитися жити, піклуючись про інших, навчитися «виховувати власний гнів» і перетворити його на позитивну силу.

Для широкого кола читачів.

ISBN 978-617-7654-76-5 (Видавництво Анетти Антоненко)

ISBN 978-966-521-767-1 (Ніка-Центр)

© il Saggiatore S.r.l., Milano 2019

© Переклад. Л. Котляр, 2021

© «Видавництво Анетти Антоненко», 2021

© «Ніка-Центр», 2021

uk
FictionBook Editor Release 2.6.7 6.1.2022 https://www.yakaboo.ua/ Текст надано правовласником be5ba7c7-21a9-47b5-ba53-2b1b13438f9b 1.0 Хвала гніву. Чому ми повинні гніватися частіше і більше Видавництво Анетти Антоненко Львів 2022 978-617-7654-76-5

Сальваторе Ла Порта

Хвала гніву. Чому ми повинні гніватися частіше і більше

Присвячую цю книжку моїй матері за умови, що вона поставиться до такої присвяти стримано.

Пам’яті Андреа та Санто, попри все. 

Вступ. Виправлення вад

Сьогодні вранці пробудження якось не склалося. Ще б пак! Правду кажучи, назвати це пробудженням можна хіба що із великим перебільшенням, адже щоб пробудитися, спершу треба бодай заснути, а оті дрімотно-тривожні метання у ліжку, які уготувала минула ніч, важко назвати сном.

Підвестися з ліжка — все одно що здатися, розписатись у власній поразці: вислизаєш з-під ковдри з надією, що каламутна тривога на серці, яка бентежила цілу ніч, угамується під тиском щоденних справ. Та варто вибратися з ліжка — і здається, ніби ніч тільки-но розпочалася: холодна домівка наїжачилася через твої пробудження та активність; ти — чужинець, який удерся до чужого королівства, блукаєш кімнатами та коридорами непевною ходою, крадучи їхній блаженний спокій. Усе навколо здається незнайомим і ворожим: вітальня оповита напівмороком, холодна підлога студить ноги, світло у ванній до болю ріже очі, поки ополіскуєш обличчя під краном. За вікном кухні — спляче місто: червона черепиця дахів мокра від нічного дощу, море вдалині — як загарбник, який бере місто в облогу, хмари швидко насуваються на тарілку місяця, який занадто великий, щоб світанок був дійсно близько.