— Вона мені названа.

— То не перша твоя названа мати, так?

— Нє-а.

— Тобі подобається там жити, Франкліне?

Хлопчик просяяв:

— У нас є кицька-муркицька. Мама робе оладки в духовці.

— Скільки ти вже там мешкаєш, із цією мамою?

— Не знаю.

— Ти вже святкував там день народження?

— Так, один раз. Ширлі наробила «кул-ейду»[31].

— Любиш «кул-ейд»?

— Полуничний.

— Любиш маму й Ширлі?

— Люблю, ага, і кицьку-муркицьку.

— Ти хочеш там жити? Почуваєшся в безпеці, коли лягаєш спати?

— Ага. Я сплю в одній кімнаті з Ширлі. Ширлі, вона доросла дівчина.

— Франкліне, ти не можеш більше лишатися з мамою, Ширлі та кицькою-муркицькою. Тобі доведеться від них піти.

— Хто таке сказав?

— Уряд таке сказав. Мама втратила роботу й право на всиновлення. Поліція знайшла у вас удома сигарету з марихуаною. Це останній тиждень, коли тобі дозволять бачитися з мамою. Останній тиждень, коли дозволять бачитися з Ширлі та кицькою-муркицькою.

— Ні, — мовив Франклін.