Брати мої, солдати, я мав за честь…

За Україну з вами воювати…

Брати мої, брати мої і друзі…

Я обіцяв, як вернусь женитись на подрузі…

Прощайте, вже відвоювали…

Будьте щасливі, я іду до мами..

І ось я вже є біля дому…

Та не втомився, не відчуваю втоми…

Вже від воріт біжить собака…

Впізнав, загавкав і заплакав…

І я біжу, біжу до брами…

Чому ж не зустрічає мама…

Заходжу в двір, а там все є в квітах…..

І плачуть всі… старі і діти…

Іду я далі…сусіди, друзі,ті що воювали теж….

Я думав не прийдуть, але прийшли усе ж…

І ось… стоїть моя кохана…

Але не в біле, вся у чорне вбрана….

І я кричу на них…що робиться таке?

Коли зайшов у дім, то зрозумів усе…