— Під дерном, біля Гаю Єдинорога.
— Це підозріло. Для інших, принаймні.
Я кивнув.
— Знаю, поки що доведеться мовчати. Труп я сховав. Не можу ж я притягти його до палацу і відповідати на питання, поки мені не відомі всі важливі факти. До речі, де вони у тебе в голові?
— Гаразд. Не знаю, чи важливі ці факти, але вони в твоєму розпорядженні. Але ти мені теж розкажеш все, гаразд? Як це все сталося?
— Це трапилося відразу після обіду. Я поїв в гавані з Жераром. Потім Бенедикт через свою Карту доставив мене нагору. У своїй кімнаті я виявив записку, яку, очевидно, просунули під двері. У записці просили про таємну зустріч, трохи пізніше, в Гаю Єдинорога. Записка була підписана — «Каїн».
— Записка в тебе?
— Так, — я вийняв її з кишені і простягнув Ренді. — Ось вона.
Він уважно вивчив записку і похитав головою:
— Не впевнений. Почерк, можливо, і його… Схоже, особливо якщо він квапився. Але навряд чи…
Я знизав плечима, забрав записку, склав її вдвоє і засунув у кишеню.
— Як би там не було, я спробував зв"язатися з ним через його Карту, щоб не їздити даремно, але він не відповідав. Я здогадався, що він не хоче показувати, де знаходиться. Видно, це для нього було дуже важливо. Я взяв коня і поскакав на зустріч.
— Ти говорив кому-небудь, куди їдеш?
— Жодній живій душі. Я вирішив дати коню розім"ятися і скакав дуже швидко. Я не бачив, як це сталося. На узліссі з перерізаним горлом валявся Каїн, а в кущах неподалік щось промайнуло. Я наздогнав цього хлопця, кинувся на нього, зав"язалася бійка і мені довелося його прикінчити. На розмови у мене не було часу.
— Ти впевнений, що це його рук справа?
— Тут не помилишся. Його слід вів від Каїна, на одязі була свіжа кров.
— Може, це його кров?
— Сам подивись. Ран немає, я зламав йому шию. Звичайно, я не забув, де я бачив таких раніше, от і притягнув його до тебе. А поки ти ще не почав розповідати, ось тобі ще дещо. На солодке. Бери.
Я витягнув другу записку і передав її Ренді. — Я виявив її на тілі цього гада. Напевно, він забрав її у Каїна.
Рендом прочитав записку і віддав її мені.