Знаю, нам доведеться поговорити на тему магічного пошуку.

— Меган, ти доросла для того щоб взяти таку відповідальність на себе і повернутись до Пінсу, — мамині слова звучали немов вирок.

Істерика після вчорашнього дня не покинула моє тіло, безсонна ніч зруйнувала будь-яку стійкість. Магія вийшла з під контролю. На кухні почала текти вода зі стелі. Миттєво сконцентрувавшись я владнала таку прикрість. Раптово з крану почала текти вода, на підлозі також з’явилась вода. Видихнувши я намагалась не відповідати щодо магічного пошуку, і усунути проблеми з водою.

Нарешті впоравшись з маленьким потопом самотужки (мама володіє дуже слабкою магією і може виконувати багато елементарних заклять, але ж не ці), довелось спробувати владнати все у розмові.

— Не можу повернутись до Пінсу, там я ледь не померла.

— Доню, ти перебільшуєш, плутаєш смерть з запамороченням.

Як пояснити мамі, що цілий рік пройшов у боротьбі зі страхами. Пінс назавжди повинен залишитись у минулому. Адже дуже помітно бажання Клер позбутись «конкурентки». Я в жодному разі не можу повернутись туди.

— Я відмовляюсь від пошуку.

Така заява шокувала маму, мовляв я не можу так вчинити з родинною традицією, якій вже більше сотні років. Достовірної історії виникнення подібної традиції у нашій родині я не знала. Вираз обличчя мами змінювався дуже швидко. Вловити її справжні емоції стало важкувато. Напевно вона дуже розгнівалась.

— Байдуже, — важко видихнула я, — не збираюсь знову ризикувати життям задля якихось упереджень.

На що мама не відповіла. Вона вчинила ще гірше, промовчала. Ляпас від неї був яскравіше будь-якого сказаного слова.

Я відразу ж втекла у свою кімнату, де на решту дня намагалась сховатись від цілого світу. Моє життя враз змінилось і дуже кардинально. Цілий рік старанного навчання для того щоб повернути мамину гордість за мене, виявився невдалим. Не важливо на скільки сильно я намагалась згладити магічну невдачу і пережити самотужки усі нічні жахи. Важливим залишається одне магічний пошук і його вдале завершення, а мої страхи пов’язані з Клер, то лише дрібничка.

Як сказала б Аманда, ти тепер знаєш свого ворога в обличчя.

Вечір закінчився постійним перешіптуванням навколо моєї кімнати. Аманда надто сильно бажала поговорити зі мною. Мовляв я влаштовую концерт з такого приводу. Найбільше роздратувало те, що вона сказала батьку: не звертайте увагу на підліткові забаганки Меган!

Підліткові забаганки, так от що переслідувало мене цілий рік. Подібного я не очікувала від неї. Аманда завжди була гострою на слівце, ці слова вона сказала з певною байдужістю. Байдужість — чи не найстрашніший у світі вид жорстокості?

Тато хотів поговорити зі мною, і він явно залишився на стороні матері. Подібне усвідомлення боляче краяло моє серце. Вони знову чинять зі мною несправедливо, гірше ніж в минулому році. Знаючи про неймовірну небезпеку, примушують повернутись до пошуку.

За таких обставин я плакала на ліжку. Життя ще ніколи не здавалось більш несправедливим. Рейч постійно писала повідомлення з деталями підготовки відльоту до Парижу. Така щаслива, я ж в цю мить задихалась від розпачу та болю. Родина поставила на перше місце магічний пошук. Що ж нехай так, здалась я. Можливо останнє слово буде за ними, та нехай і вся відповідальність за наслідки пошуку буде на них.