— Цікаво буде поглянути, — сказав мовчазний Северин.

— А мені цікаво, — раптом сказав Олег, — що то за зерно було у другій скрині, поряд із тією, де зберігалася брама? Ваше, пане Велесе?

— Моє, панове, звісно, що моє. Чиє ж іще? — бог підвівся. — Це зерно з Колосся життя — великий скарб, також колись довірений Кам’яній могилі на Землі. Його поцупили звідти люди того самого Хазяїна. Зерно життя — це своєрідний банк біологічних видів. Будь-яка тварина чи рослина, яка існувала на Землі і зникла, може бути відтворена завдяки зернині.

— Тобто, насправді у зернах міститься повний запис генетичного коду відповідного біологічного виду, — збагнув Назар. — Ось він, справжній скарб Кам’яної могили, а брама — то лише транспортний засіб! Нам слід було забрати і другу скриню!

— Жодним чином! — заперечив Велес. — У хазяйському схроні вона цілком надійно збережеться, до часу. Наразі ж прошу вас, товариство, до снідання, — господар відчинив двері, що лишилися єдиними у круглій залі.

Олівець зламався під міцними пальцями адмірала. За старою штабною звичкою він акуратно підкреслював найбільш значущі та загрозливі повідомлення червоним — не фломастером, а раритетним нині дерев’яним олівцем. Знову поглянувши на вже прочитані та відкладені аркуші, ад"ютант самодержця побачив, що більшість рядків позначена його акуратними лініями. Червоними. У відкритих повідомленнях інформаційних агенцій, секретних дипломатичних депешах, шифрограмах резидентур прізвище Шахсуварова повторювалося найчастіше. «Шахсуваров одужує…»; «Шахсуваров зустрівся з українським міністром… з послом США в Україні… з журналістами… з демократичною громадськістю Придніпров’я…»; «Шахсуваров готує сенсаційну заяву…»; «Шахсуваров передбачає…»; «Шахсуваров підозрює…»; «Шахсуваров знає, хто…». І далі… «Шахсуваров вважає, що Росія потребує демократичних перетворень…».

— От пацюк!

Ще не встигнувши підвести очей, адмірал вже виструнчився за своїм столом. Перед ним стояв самодержець. Увійшов нечутно — товсті килими заглушили кроки, а ординарці у приймальні не насмілилися попередити шефа про цього пізнього гостя.

— Щур він, адмірале! — самодержець сів прямо на край столу. — І Ви сідайте, хоча — ні. А чи немає у Вас чогось випити? Неміцного. Червоне сухе підійде.

— Здається, було, — ад’ютант потягнувся до селектора, щоб віддати розпорядження ординарцеві.

— Та не слід турбувати обслугу, — водянисті очі ледь примружилися в усміхові. — Ви накажете ординарцеві, а той — порученцеві, а він побіжить шукати денщика, і вже може денщик… Знаєте, в хохлів є така приказка: «Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже!» Не нагадує це Вам нашу вертикаль влади?

— Ніяк не нагадує! Субординація та послідовність проходження команд є запорукою порядку та дисципліни… — адмірал затнувся, наштовхнувшись поглядом на те саме водянисте прижмурення.

— Я питаю, випити чогось сухо-червоного немає?

— Та є, ось — він знехотя потягнувся до бару. — Грузинська «Хванчкара», щоправда, напівсолодка…

— П’єте вино противника[39]?.. Чи навпаки — ідеологічно витриманий напій, який полюбляв сам товариш Сталін? Розливайте! Сідайте! Доповідайте!

Адміралові ніколи не доводилося бачити самодержця таким. Зазвичай зібраний та суворий, зараз він являв свою цілковиту протилежність — лінькуваті рухи, млявий тон, навіть вузол краватки розслабив та горішній ґудзик білої сорочки розстебнув. Лишень очі лишилися ті самі — колючі й водночас немов сховані за прозорою плівкою відчуженості. Він узяв з рук ад’ютанта пляшку і по-студентському вибивши з неї корок, налив у дві чайні склянки темно-рубінового запашного вина.

— А, що винних фужерів ви не тримаєте? Втім, розумію, на службі — ні-ні! Давайте до справи, слухаю вас, адмірале, — самодержець поглянув на ад’ютанта крізь склянку. — Нехай вино трохи продихається.

— До Шахсуварова у Дніпропетровську ЦРУ приставило такого собі Томаса Андреаса, який офіційно уповноважений контактувати із нашим втікачем та з українською владою на предмет його безпеки та процедури переїзду до США…

— Зондували хохлів на предмет можливого… нещасного випадку з Володєй?

— Без вашої санкції на таке ніхто не наважиться!