Книги

Твори у дванадцяти томах. Том другий

22
18
20
22
24
26
28
30
Джек Лондон Твори у дванадцяти томах. Том другий

До другого тому ввійшли роман «Дочка снігів» (Філадельфія, 1902), повість «Поклик предків» (Нью-Йорк, 1903), нариси «На дні прірви» (Нью-Йорк, 1903).

2012-01-05 uk en Іван Рильський Мері Грей Вероніка Гладка Катерина Корякіна Еміль Хоменко
MVV http://kompas.co.ua doc2fb, ImageFB2, FictionBook Editor Release 2.6 2012-01-05 AndriyWovk, MVV FDCB13A4-2ECD-483E-BFAA-8938473EABCA 1.0 "Дніпро" Київ 1969 ДЖЕК ЛОНДОН Сочинения, т. 2 (На украинском языке) Видавництво «Дніпро», Київ, Володимирська, 42 Редактор Р. І. Доценко Художник I. П. Хотінок Художній редактор В. В. Машков Технічний редактор О. Г. Дубова Коректори О. З. Пустовійт, О. Т. Супруненко Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Харків, вул. Донець-Захаржевська, 6/8. Верстальник А. Куксов Лінотипіст О. Паніна Друкар В. Гарячий Керівник палітурно-брошурувальних процесів В. Задорожний Здано на виробництво 10/ІV 1968. Підписано до друку 15/XI 1968 р. Папір № 1. Формат 84 х 108 1/32. Фізичн. друк. арк. 14,625. Умовн. друк., арк. 24,57 + 4 вкл. Обліково-видавн. арк. 26,753. Ціна 1 крб. 5 коп. Замовл. 8–185. Тираж 35 000.

Джек Лондон

ТВОРИ У ДВАНАДЦЯТИ ТОМАХ

ТОМ ДРУГИЙ

Роман, повість, нариси 

©  http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Дмитро Затонський, Віталій Коротич, Микола Лукаш, Василь Мисик, Тетяна Якимович.

ДОЧКА СНІГІВ

Роман

РОЗДІЛ І

— Усе влаштовано, міс Велс, тільки, на жаль, ми ніяк не можемо дати вам шлюпки.

Фрона Велс жваво скочила з місця й підійшла до старшого офіцера.

— У нас діла, аж голова йде обертом, — пояснив він, — а до того шукачі золота такий непевний вантаж… Принаймні…

— Розумію, — перехопила вона, — я теж поводжусь не дуже певно. Вибачте за турботу, але, але… — Вона швидко обернулась і показала рукою на берег. — Бачите отой великий рублений дім? Де купчаться сосни, ближче до річки? Я там народилась.

— У вашому становищі я й сам, либонь, поспішав би, — співчутливо пробурмотів офіцер, проводячи її по палубі, що захрясла людьми.

Всі пхалися, заважали одне одному і голосно лаялись. Кількасот шукачів золота вимагали, щоб їхній багаж негайно вивантажили на берег. Всі люки були навстіж відчинені, і парові крани, скриплячи, підіймали з трюму клунки та ящики. Все перемішалось і переплуталось. Низки плоскодонних човнів, обступивши з обох боків пароплав, приймали вантаж, який спускали їм згори. На кожному човні купами товклися чоловіки. Обливаючись потом, вони накидались на кодоли з судна, гарячково перебирали тюки, скрині. Інпгі знов, стоячи на палубі, розмахували вантажними квитками, перегукувалися з тими, хто був на човнах. Траплялося, що двоє чи троє правувалося за один клунок, і тоді вибухала справжня війна. Різні тавра — два кружечки чи кружечок з крапкою — призводили до суперечок, що й кінця їм не було. На кожну пилку знаходилось яких десять претендентів.

— Комісар каже, що збожеволіє від цього всього, — мовив старший офіцер, допомагаючи Фроні дістатись до східців, — а вантажники викинули пасажирам усі клунки й лапками накрились. Ми, одначе, щасливіші за «Віфлеємську Зірку», — додав він, показуючи на пароплав, що об"якорився за чверть милі від них. — Половина її пасажирів привезла з собою в"ючних коней, щоб перебратись через Скагвей та Сніговий перевал, а друга половина, не маючи коней, виряджатиметься на Чілкут. Отож вони збунтувались і зараз там чисте пекло.

— Гей, ти! — гукнув він, поманивши рукою баркас «Уайтгол», що хитався на хвилях осторонь тієї метушні.

Маленький баркас героїчно спробував проскочити поміж човнів до великої баржі. Та перевізник невдало кинув мотуза, так що він зачепився за лебідку, і баркас, крутнувшися, став на місці.

— Стережись! — гукнув старший офіцер.