СОФОНІЯ/Tsephonia — гебрейський пророк, з ім’ям якого пов’язують біблійну «Книгу пророка Софонії».

«СУДДІ/Judices — «Книга Суддів», друга серед історичних книг Біблії.

ТАЛМАЙ/Ptolomoeus — згадуваний у старозавітних книгах велетень.

ТАЛМУД/Talmudes — повний кодекс гебрейського релігійного, цивільного, карного і звичаєвого права.

ТАМАРA/Tamar — невістка Юди, четвертого сина патріарха Якова і Лії, а пізніше його дружина.

TAPСУС/Tharsum — тут: місцевість у Палестині.

ТАЦИТ/Tacitus Публій Корнелій (бл. 58 — бл. 117) — історик і політичний діяч Стародавнього Риму. Його праці містять відомості про племена, які жили на теренах України.

ТЕОДОСІЙ/Theodosius (І Великий) — римський імператор (379—395), остаточно утвердив панування ортодоксального християнства.

ТИМОФІЙ/Timotheus — сподвижник апостола Павла, проповідник Христового вчення.

«ТОВИТ»/Тоbіа — біблійна книга, що ввійшла до канону лише східних християнських церков. Товит (Товія) — праведник, головний персонаж цієї книги.

ТОЛА/Тоlа — згадуваний у біблійних книгах син Ісахара, онук патріарха Якова, суддя ізраїльський.

ТРЕМЕЛІЙ/Tremellius (1510—1589) — італійський гебраїст, переклав Біблію з гебрейської мови на латину.

УЗІЯ/Huzia — юдейський цар.

ФАРИСЕЇ/Pharisaei — суспільно-релігійна течія, тео­логічна школа у гебреїв у II ст. до н.е. — II ст. н.е., яка розробляла «усну традицію», що не ввійшла в біблійний канон. Розвивали вчення про безсмертя душі, про демонів і ангелів, розробили правила ретельного дотримання суботи, обрізання, харчових обрядів.

ФИЛИМОН/Philemon — сподвижник апостола Павла. Його дім правив за домашню церкву, де збиралися вірні.

ФИЛИСТИМЛЯНИ/Philistaei — народ, який наприкінці II — в першій половині І тис. до н.е. заселяв південну частину східного Середземномор’я.

ФІЛІП/Philippus (359—336) — тут: македонський цар, батько Александра Македонського.

ФІЛОН/Philo АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ (бл. 25 р. до н.е. — бл. 50 р. н.е.) — юдейсько-елліністичний філософ. Свої філософські твори писав як коментарі до «П’ятикнижжя» Біблії, широко вдаючись до алегоричного тлумачення Бога. Його твори високо цінував Григорій Сковорода.

ХАЛДЕЇ/Chaldaei — семітське плем’я, що жило в Південній Месопотамії і утворило разом з підкореними народами Нововавилонське царство (VI ст. до н.е.). Халдеї вважалися винахідниками магії та астрології, носіями таємної мудрості.

XAHAAH/Kanahamis — доізраїльська назва території Палестини, Сирії і Фінікії.