3) Літографія Кароля Ауера. Жовква. Ринкова площа, сер. ХІХ ст.
4) Кароль Ауер. Львів. Монастир і костел Бернардинів, 1830–1840-ві роки.
5) Гравюра Кароля Ауера. Вид Львова з півночі, 1840 р.
6) Літографія Кароля Ауера. Львів. Військова школа плавання на Пелчинському ставі, сер. ХІХ ст.
7) Літографія Кароля Ауера. Львів. Ратуша та Головна площа, 1830-ті рр.
8) Літографія Кароля Ауера. Львів. Костел домініканців, сер. ХІХ ст.
«Мелодія кави у тональності кардамону» — чуттєва та чутлива розповідь про те, як зі стуленого пуп’янка розвивається пишна квітка, як цнотлива дівчинка, вихована в пуританських традиціях, наважившись на стосунки зі зрілим чоловіком, перетворюється на самодостатню, сильну завдяки своєму коханню жінку.
Соковито написана історія любовної залежності — у всій її фатальній непоборності, у всій жорстокій і нечесній красі боротьби гідності з пристрастю, у всій невідворотності загибелі в цій боротьбі, яку немає іншого виходу, як визнати наприкінці долею.
Роман нагадав мені венеціанське мереживо, старовинне й вишукано гарне, а ще — симфонію кохання та шаленої до нестями пристрасті. І байдуже, що нас із героями розділяють півтора сторіччя: є історії та почуття, які ніколи не зникнуть і не застаріють…
Примітки
1
Плебанія — садиба священика (
2
Вул. Святої Анни — район церкви Св. Анни. В ХІХ ст. забудова переважно дерев’яна, мешкали в основному українці.
3
Гицлівська гора — Гора Страчення. Навпроти теперішнього Краківського базару. До середини ХІХ ст. тут відбувалися страти злочинців. Поряд стояли будинки, де мешкав міський кат, а потім гицлі.
4
Кортумова гора — гора над північними околицями міста (374 м). Спочатку на цій околиці був фільварок із садом та залишки козацьких окопів, а в середині ХІХ ст. австрійським військом побудовано шанці та стрілецькі фоси. Район вул. Клепарівської і Ветеранів.