Гаврилів І.О. – ДД. ЦДАВОВУ: Ф. 3830. Спр. 108. Справа про притягнення Пеленського Зенона, Бойдуника Осипа і др. обвинувачених в приналежності до ОУН. – 83 арк. 447, А. Мельникович. До історії УВО в Чехословаччині. // Євген Коновалець та його доба. – Мюнхен: Видавнича фундація ім. Євгена Коновальця, 1974. – С. 328–340
195
Политическое движение в среде русской эмиграции, получившее своё название по журналу «Смена вех», начавшего выходить в Париже в июле 1921 г. Приверженцы этого движения призывали к сотрудничеству со вчерашними врагами – большевистской властью в России с целью территориальной целостности государства, экономического восстановления страны Советов, «просвещения народных масс», повышения обороноспособности бывшей Империи. При этом акцентировали внимание на обходимости для интеллигенции служения не большевикам, а Отечеству, которое в их понимании было тождественно Российскому государству. Движение инспирировано ОГПУ
196
Гаврилів І.О. – ДД. Українська політична еміграція 1919–1945: Документи і матеріали – К.: Парламентське вид-цтво, 2008. – 928 с. + 16 с. іл. 466.
197
Гаврилів І.О. – ДД, арк. 227. Мірчук П. Революційний змаг за УССД. (Хто такі “бандерівці”, “мельниківці”, “двійкарі”). – Т.1. – Союз українських політв’язнів. – Нью-Йорк – Торонто – Лондон, 1985. – 222 с. ЦДАВОВУ: Ф. 3830. Спр. 526. Інформація органів поліції і переписка з повітовими старостами про діяльність УВО на території Станіславівського воєводства. – 243 арк.
198
ДА СБУ: ДОП № 12617, т 16, ч.1, стр. 60
199
ДА СБУ: ДАП № 12617, т.10, с. 40
200
Организационная структура польских спецслужб и их разведывательная и контрразведывательная деятельность в 1918–1939 годах/Анджей Мисюк. – М.: Крафт+, 2012,с. 208–210.
201
Там же. С. 213–214
202
Dumin O. Prawda o Ukraińskiej organizacji wojskowej // Zeszyty historyczne. Paryż, 1974. Z. 30. S. 112, 115.
203
Там же 113.
204