Історія людства – то нескінченні пошуки правди та справжності, які тривають дотепер. У війнах, торгівлі, мистецтві, коханні ми відчайдушно прагнемо пізнати справжнє і уникнути омани. У цій щоденній боротьбі, як у фатальній битві, не можна стати переможцем раз і назавжди. Бо найталановитіші ошуканці всіх часів – люди.
Бор Стенвік ретельно досліджує близьку та далеку історію, відвідує Науково-дослідний інститут оборони, школу етикету й гарних манер та навіть курси зваблення, бере інтерв’ю в істориків мистецтва, слідчих, антропологів, нейропсихологів, і сплітає все у захопливу розповідь про те, що ми зневажаємо, що нас зачудовує і чого нам ніколи не уникнути.
Ми звикли думати, що неправда – погана, якщо не гірше, а правда, нехай навіть неприємна, – то завжди краще. Бор Стенвік доводить: природа не така категорична, і на це є вагомі причини. Може, людина стала особистістю саме завдяки здатності маніпулювати правдою заради власного блага? Можливо, завдяки вмінню лукавити ми навчилися розв’язувати конфлікти через переговори, не вдаючись до зброї? І якщо дійсно так, то чи характеризує це нас як хитромудрих винахідників нових методів? Чи стала наша брехня цивілізованою? Або просто наша цивілізація заснована на брехні?
Незабутні історії та наукові гіпотези, викладені в книзі, допоможуть усім нам розібратися в різних видах ошуканства, навчать розпізнавати блеф та обман і менше брехати самим собі.
Для широкого кола читачів.
ISBN 978-617-7654-77-2 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-772-5 (Ніка-Центр)
© Copyright © Cappelen Damm AS, 2014
Norwegian edition published Cappelen Damm AS, Oslo
Published by agreement with Hagen Agency, Oslo
© Н. Іліщук, переклад, 2021
© «Видавництво Анетти Антоненко», 2021
© «Ніка-Центр», 2021
Бор Стенвік
Брехня. Як блеф, авантюри та самообман роблять нас справжніми людьми
Передмова
У 2012 році одна новина з Китаю облетіла весь світ. Інтернет-медіа та телебачення з усіх континентів повідомляли: китаєць Чжан Фен за рішенням суду отримає компенсацію в розмірі 75 000 доларів від дружини. Після того, як у них народилося «жахливо потворне» дитя, він звинуватив її у невірності. Та обман, як виявилося, крився в іншому: вона витратила 100 000 доларів на пластичні операції у Південній Кореї ще до їхньої зустрічі. Чоловік подав на неї до суду через її приховування правди про себе, тож одруження відбулося за брехливих передумов, і закон став на захист позивача.
Новина була проілюстрована світлинами дружини до та після операцій. На першій вона з вузькими очима, напіввідкритим ротом, нерівними зубами, на іншій – з великими очима лані та ляльковим ротиком. Обговорення були переповнені гнівними висловлюваннями про безсердечного чоловіка та бідолашну дитину. Звісно, деякі коментатори вважали, що чоловік мав право на таку реакцію, все ж таки його пошили в дурні.
Насправді справа ще більш заплутана, аніж згадувалося в обговореннях. Поліпшувати свій зовнішній вигляд – шахрайство це чи ні? Чому пластична хірургія – то обман, а косметика – ні? А висвітлення волосся? Якщо все це ошуканство, то серед норвезьких чоловіків, певно, багато жертв. А якщо порядність тієї китайської жінки можна поставити під сумнів, то до чоловіка також є питання, на більш принциповому рівні. Якщо він так легко зумів покинути свою дружину, то хіба його кохання було щирим і справжнім?
Мабуть, найцікавіше тут те, чому саме ця судова справа з настільки особистими подробицями набула такого розголосу далеко за межами країни. Здається, у нас десь глибоко всередині сидить щось таке, що змушує нашорошувати вуха, коли ми чуємо про обман, або те, що наштовхує на думку про обман – бо видає себе за інше, ніж є насправді. Слова
Як і більшість, я вважаю схожі питання доволі захопливими, тож почав працювати над тим, аби з’ясувати, чому такі питання виникають у стількох різних контекстах, і як взагалі до того дійшло. Кожне питання, яке я досліджував, породжувало цілий ряд нових. Чи наш інтерес до блефу вроджений, чи є частиною нашої культури? Яку роль відігравали брехня та обман у розвитку нашої цивілізації та людського розуму? Чи існує таке поняття, як чесна війна? Чи брешуть політики більше за інших? Де проходить межа між прикрашуванням та ошуканством? Чи ми розпізнаємо брехню, зіткнувшись із нею? Наскільки реалістичними є наші уявлення про себе? Що таке справжнє кохання? Чи може копія бути такою ж доброю, як оригінал?